“Herod is going to search for the child to destroy him” (Mt 2,13) In our Eastern Christian Christmas traditions, we rejoice and celebrate that “God is with us,” singing the praises of the Prince of Peace in hymns and carols. Yet as we reread the Nativity account, we encounter the homelessness of the Mother of God, the anguish of Joseph, and the refugee status of the newborn Jesus. Herod appears, a homicidal tyrant craving hegemony, who massacres innocent children in Bethlehem in order to kill the Messiah— a vivid image of the lust for power. Herod’s determination to dominate was so overpowering that he even murdered three of his own sons. The Holy Infant bringing salvation to all was a menace to a tyrant pathetically clinging to his self-importance. During the Christmas season, some 100,000 Russian troops have been positioned on three sides of Ukraine: a nascent democracy, a country on a pilgrimage to freedom and dignity from the fear of a totalitarian past in which 15 million people were killed on Ukrainian territory. During the Christmas season, some 100,000 Russian troops have been positioned on three sides of Ukraine: a nascent democracy, a country on a pilgrimage to freedom and dignity from the fear of a totalitarian past in which 15 million people were killed on Ukrainian territory.
Today, the world watches and wonders: Are religious liberty, a free press, a robust public debate, and accountable government in a sovereign state to be punished through the escalation of an invasion that began in 2014? Is the Ukrainian people’s exercise of their God-given dignity a threat to a modern Herod’s thirst for power and hegemony? This is a question of life and death, as nostalgia for an empire lost has led to senseless slaughter and immense suffering throughout Ukraine. God-given human dignity and freedom threaten rulers who seek to dominate others, build empires, enslave, and colonize. Those with the audacity to resist, who dare to move from the fear of totalitarianism to freedom and dignity are mercilessly punished. “A voice was heard in Ramah, sobbing and loud lamentation; Rachel weeping for her children, and she would not be consoled, since they were no more.” (Mt 2,18) After eight years of war initiated by Russia, Ukraine has lost a substantial part of its territory.14,000 people, including children, have been killed, 1.5 million have been internally displaced, several hundred thousand agonize near the frontline, and millions suffer from post-traumatic stress. There are 400,000 traumatized Ukrainian veterans of the Russian war and thousands who have lost their loved-ones. How long will this continue? How many more shattered families, destitute widows and orphans, grieving parents and grandparents? How many more destroyed churches, mosques, and synagogues, schools and hospitals, roads and bridges, homes and apartment buildings, factories and airports? How many more homeless, jobless, and impoverished millions forced to flee their country? How much more mindless, devastating pillaging by foreign-controlled organized crime? How many more devious, paralyzing international cyberattacks? How much more torment of freedom loving citizens and torture of prisoners seized by terrorists? When will this stop?! Since February 2014, when more than 100 peaceful protestors were killed in cold blood in the heart of Kyiv, Ukraine’s capital, to quash demands for dignity, Ukrainian society has lived under a cloud of mourning and grief. Every city and town, and hundreds of villages, have fresh graves—sons and sisters, husbands and daughters, fathers, and grandfathers who gave their lives for what God promises to every human being: freedom and dignity. The war in Ukraine is real. It kills, maims, and destroys daily. An escalated Russian invasion will generate additional millions of refugees, more dead and injured, more tears and pain. Still, the people of Ukraine courageously endure. As they stand with a gun to their head, they ask for our solidarity. What can we do? Pray. Pray for peace and justice in Ukraine. God is the Lord of history and the Lover of Humankind. His grace changes the most hardened hearts. Ukraine was brutally invaded, its territory annexed, the society traumatized. May God convert the promoters of violence. May God protect Ukraine and its people from further harm. Be informed. Know the facts and fight falsehood in a post-truth public debate being warped by Russian disinformation. Inform others. The world cannot look away; you should not look away. Seek and share the truth, which gives authentic freedom and wisdom. Support. There is a huge humanitarian crisis in Ukraine. People near the frontline often lack the basics—clean water, food, clothes, medicine. Heal the wounds. Help the victims of this senseless invasion. Donations can be sent to: https://ukrarcheparchy.us/donate. May God’s gift of human dignity and freedom be honored and protected in Ukraine and throughout the world! Give ear to my prayer, O God; And hide not thyself from my supplication… I am distraught by the noise of the enemy, Because of the oppression of the wicked… But I will trust in thee. (Ps. 55, 1,2-3; 23) +Borys Gudziak Archbishop of Philadelphia, Metropolitan of Ukrainian Catholics in the United States Head of the Department of External Church Relations, Ukrainian Greek Catholic Church +Paul Chomnycky, OSBM Eparch of Stamford +Benedict Aleksiychuk Eparch of St. Nicholas in Chicago + Bohdan J. Danylo Eparch of St. Josaphat in Parma +Andriy Rabiy Auxiliary Bishop of Philadelphia Звернення Українських католицьких єпископів у Сполучених Штатах Америки Моліться за мир і справедливість в Україні Відстоюйте правду. Підтримайте тих, хто страждає” “бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити” (Мт 2,13) У нашій східно-християнській традиції Різдва ми радіємо і святкуємо, що “з нами Бог”, прославляючи Христа, Князя миру, у піснеспівах і колядках. Однак, коли перечитуємо різдвяну оповідь, то дізнаємося про Богородицю, якій не знайшлося місця в заїзді, страждання і сумніви Йосифа та про Ісуса, що у немовлячому віці стає біженцем в Єгипті. У цій історії з’являється Ірод, кровожерливий тиран, який наказує вбити невинних дітей у Вифлеємі, щоб серед них знищити Месію. Який яскравий образ жадоби всевладдя! Бажання панувати для Ірода було настільки великим, що він навіть убив трьох рідних синів. Святе Дитя, що дарує спасіння всьому світові, виглядало загрозливим для цього сатрапа, який жалюгідно чіплявся за власну важливість. Протягом різдвяного часу Росія розмістила більше 100,000 своїх військових на кордонах з Україною — молодою демократичною державою, що саме здійснює непросте паломництво до свободи і гідності після років тоталітаризму, що жорстоко знищив 15 мільйонів людей на українських землях. Сьогодні весь світ спостерігає і запитує: як можна карати війною незалежну державу за її бажання свободи слова, совісті, розвитку громадянського суспільства, відповідального урядування та інших свобод? Невже той факт, що український народ прагне жити згідно зі своєю Богом даною гідністю, може бути загрозою для сучасних іродів, що жадають влади і панування? Це питання життя і смерті, адже ностальгія за втраченою імперією призводить до масових вбивств і безмірних страждань в Україні. Богом дана гідність і свобода є загрозливими для правителів, що бажають панувати над іншими, будувати імперії, підкоряти і поневолювати. Тих, хто відчайдушно опирається і насмілюється відходити від страху тоталітаризму до свободи і гідності безжально карають. “В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає” (Мт 2,18). За вісім років війни, яку розпочала Росія, Україна втратила значну частину територій, загинуло більше 14 тисяч людей, серед яких — діти, 1,5 мільйони осіб були змушені покинути свої домівки і переселитися у інші частини України, сотні тисяч живуть безпосередньо біля лінії зіткнення під постійними обстрілами, мільйони страждають від посттравматичного шоку. Вже тепер в Україні нараховується близько 400 тисяч ветеранів російської війни, і є тисячі тих, хто втратив рідних і близьких. Скільки це ще триватиме? Скільки ще буде розбитих сімей, знедолених вдів і сиріт, згорьованих батьків і матерів, бабусь і дідусів? Скільки ще буде зруйнованих церков, мечетей і синагіг, шкіл і лікарень, мостів і доріг, будинків і квартир, заводів і летовищ? Ще скільки мільйонів людей в Україні збідніють, втратять роботу і домівки і будуть змушені тікати зі своєї країни? Як довго кримінальні угруповання, керовані агресором, бездумно спустошуватимуть і плюндруватимуть? Скільки ще підступних кібератак, що паралізують цілу країну? Ще скільки триватиме знущання над волелюбним народом та як довго терористи катуватимуть захоплених заручників? Коли це припиниться?! Починаючи з лютого 2014 року, коли у центрі Києва при спробі придушити прагнення народу до гідності були жорстоко розстріляні більше 100 мирних протестувальників, українське суспільство живе під пеленою болю і скорботи. У кожному місті і містечку, у сотнях сіл є свіжі могили загиблих — синів і дочок, сестер і чоловіків, батьків, дідусів. Вони віддали своє життя за те, що Господь дарував кожній людині — свободу і гідність. Війна в Україні реальна. Вона вбиває, калічить і знищує щодня. Якщо російське вторгнення посилиться, воно принесе мільйони біженців, ще більше вбитих і поранених, ще більше сліз і болю. Проте, народ України сміливо переносить терпіння. Їхнє життя під загрозою, і вони потребують нашої підтримки і солідарності. Що ми можемо зробити? Молитися. Моліться за мир і справедливість в Україні. Бог є Господом історії і Чоловіколюбцем. Його благодать перемінює найчерствіші серця. На Україну жорстоко напали, захопили її територію, травмували її суспільство. Нехай Бог наверне серця тих, хто чинить насильство. Господь дивом визволив народи Радянського Союзу, який розпався без кровопролитних воєн. Нехай Бог оберігає Україну та її людей від лиха. Відстоювати правду. Дізнавайтеся факти та боріться з брехнею та російською дезінформацією у світі постправди. Діліться правдою з іншими. Світ не повинен відвертатися, ви не повинні відводити погляд. Шукайте і діліться правдою, яка визволяє та дає мудрість. Підтримувати. Україна переживає глибоку гуманітарну кризу. Людям на лінії розмежування бракує найнеобхіднішого — питної води, пального, продуктів харчування, одягу, ліків. Загоюйте рани. Допомагайте жертвам цього жорстокого вторгнення. Пожертви можна скласти за посиланням — https://ukrarcheparchy.us/donate. Нехай Божий дар людської гідності і свободи захищають та шанують в України і по всьому світі! Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого… Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком, Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає (Пс. 55, 1,2-3, 23) +Борис Ґудзяк Митрополит Української Католицької Церкви у США, Архиєпископ Філадельфійський Голова Відділу зовнішніх зв’язків Української Греко-Католицької Церкви + Павло Хомницький, ЧСВВ Єпископ Стемфордської єпархії + Венедикт Алексійчук Єпископ Чиказької єпархії святого Миколая + Богдан Данило Єпископ Пармської єпархії святого Йосафата + Андрій Рабій Єпископ-Помічник Філадельфійський Comments are closed.
|